5. |
Соломатова В. В. Теоретико-методологічні засади вивчення візуальної культури: соціальнокомунікаційні аспекти [Електронний ресурс] / В. В. Соломатова // Держава та регіони. Серія : Соціальні комунікації. - 2018. - № 1. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drsk_2018_1_5 Відзначено необхідність дослідження контексту розвитку сучасної культури в кінці XX - на початку XXI ст., коли відбулися радикальні зміни, пов'язані з так званим візуальним поворотом. Це свідчить про те, що виникає нова візуальна реальність культури, а також її нова речовинність оптичного простору, нове бачення складного комплексу проблем ідентифікації художньої реальності. По-перше, це епістемілогічна проблема - зміни наукових, рефлексивних моделей дослідження. Від лінгвістичного, орієнтованого на знакову реальність, семіологію та дискурс підходу відмовляється велика кількість дослідників, які презентують інший підхід, пов'язаний з візуальним поворотом. Стало очевидним, що новітні візуальні мистецтва є й засобами комунікації, а саме тому стають власне новітнім виміром культури. Втім, новітні синтези, які виникають у контексті комунікативних, візуальних, аудіальних та інших форм масової комунікації дизайну, реклами, моди, а також екранних видів мистецтв та візуалістики, пов'язані з переосмисленням глобальних процесів культуротворення, які відбуваються на межі тисячоліть. Візуальний комплекс культури викликаний переважно експансією культур і атлантичних та європейських, а також широким пресингом масової культури, масової інформації, яка презентована новітніми формами комунікації.
|